За місяць : 1106
статей : 1008
| Рубрики : | Історія бібліотечної справи України |
Кіровоградська область. Бібліотечна справа. Територія сучасної Кіровоградщини упродовж багатьох століть була малозаселеним, т. зв. степовим «Диким Полем», де переважали кочівники і майже не існувало сталих поселень. Колонізація регіону розпочалась з 17–18 ст., тому і бібліотеки тут з’явились порівняно пізно. Бібліотечну справу на теренах сучасної Кіровоградської області започатковано з другої половини 19 ст. Відомо, що в 1850 р. у с. Нечаївка (на території сучасного Компаніївського району) при церкві Пресвятої Покрови Божої Матері засновано церковно-приходську школу, при якій існувала невеличка бібліотека, з помітним переважанням книг релігійного змісту. Вважається, що створення мережі публічних бібліотек краю розпочалося від заснування відомим українським письменником, драматургом, актором І. Тобілевичем (літературний псевдонім Іван Карпенко-Карий; 1845–1907) із власних книг публічної бібліотеки у м. Бобринці (1870). У 80–90-х рр. 19 ст. при земських школах у селах Краснопіллі, Кам’яно-Потоцькому, Михайлівці, Павлиші, Губівці, Диківці, Федварі (Підлісному), Стецівці, Новгородці було відкрито бібліотеки-читальні. На 1901 р. в їх фондах налічувалося разом 9 488 прим. видань.
У 90-х рр. 19 ст. на теренах краю діяли: громадська бібліотека в Олександрії (заснована 11 січня 1887 р.), народна бібліотека-читальня в Єлисаветграді (на Ковалівці, 1894), безкоштовні народні бібліотеки у Вознесенську, Казанці, Новоукраїнці, Рівному (1895), Каніжі, Новоархангельську, Новокрасному (1896). Загальний фонд цих бібліотек становив 2 999 прим. видань.
В Єлисаветграді у 1890-х рр. діяли народна бібліотека-читальня, приватна бібліотека, бібліотеки громадського, дворянського і військового клубів. 15 лютого (за н. ст.) 1899 р. відбулося відкриття громадської бібліотеки (нині – Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського) в будинку М. Бардаха на вул. Двірцевій.
На початку 20 ст. нові бібліотеки-читальні відкрито в селах Аджамці, Верблюжці, Інгуло-Кам’янці, Петровому, Протопопівці, Табурищі. У 1902 р. засновано бібліотеку в м. Златополі (у 1959 р. приєднано до Новомиргорода), у 1903 р. – учнівську бібліотеку у Вільшанському земському училищі (фонд – 562 книги). Коштом місцевих громад створено хати-читальні в селах сучасних Новоархангельського (1908), Новгородківського (1909), Світловодського (1910), Вільшанського (1910), Новомиргородського (приватна книгозбірня, відкрита для відвідувачів, 1913) районів. У 1913 р. безкоштовні земські народні бібліотеки з’явилися: при першій Вільшанській початковій школі (650 книг), Калмазівській початковій школі (456 книг). Однією з найбільших була Вільшанська волосна народна бібліотека-читальня (3 592 книги).
На кінець 1916 р. на території сучасної Кіровоградщини налічувалося 565 невеликих бібліотек (у т. ч. 95 народних бібліотек-читалень) із сукупним книжковим фондом 159,6 тис. прим. На кожну з 206 бібліотек Олександрійського повіту припадало пересічно по 246, а в книгозбірнях Єлисаветградського повіту – по 480 книг.
Основною формою роботи читалень були голосні читання книг. Вони користувалися великою популярністю: лише за чотири дні січня 1895 р. у Красносіллі (нині в межах Олександрівського району) їх відвідало 979 мешканців села. Влаштовувалися бесіди з економічної, наукової тематики, з белетристики, за допомогою відповідних видань популяризувався тверезий спосіб життя, організовувалася допомога хворим.
Станом на 1917 р. на теренах краю вже існувала розгалужена мережа книгозбірень, до якої належали земські бібліотеки, бібліотеки при початкових школах, громадських інституціях тощо.
У 1920-х рр. після закінчення воєнних дій у регіоні було поновлено діяльність колишніх публічних бібліотек (вже під іншими назвами – сільські, міські, районні, центральні, повітові, округові тощо) у містах і селах сучасних Бобринецького (1920), Олександрійського (1920), Долинського (1921), Світловодського (1921), Гайворонського (1922), Добровеличківського (1922), Маловисківського (1923), Компаніївського (1925) районів. Повсюди створювалися хати-читальні, при яких діяли гуртки українознавства, видавалися стінгазети, проводилися літературно-музичні вечори, лекції, бесіди, читання на сільськогосподарську та антирелігійну тематику. Напрям і зміст роботи хат-читалень визначалися рішеннями VІІІ з’їзду РКП(б) (березень 1919), І Всеросійського з’їзду з питань позашкільної освіти (травень 1919), «Положенням про хати-читальні», розробленим Народним комісаріатом освіти УРСР (липень 1920 р.). Утримувалися хати-читальні за рахунок членських внесків їх відвідувачів, прибутків від аматорських вистав, надходжень від концертів тощо.
Постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ України» повіти і волості були ліквідовані. Єлисаветградський повіт було реорганізовано в Єлисаветградську округу, до складу якої увійшли 13 районів. В окрузі велася робота зі створення мережі районних бібліотек. Наприкінці 1923 р. у 163 бібліотеках на території округи налічувалося понад 147 тис. книг.
Напередодні Другої світової війни на теренах Кіровоградської області (утворена 10 січня 1939 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР) діяли 211 публічних бібліотек: 2 обласні (для дорослих та для дітей), 8 міських, 30 районних, 164 сільських. У 1941–1944 рр. значну частину бібліотечного фонду області було знищено окупантами. 10 жовтня 1943 р. Рада Міністрів УРСР та ЦК КП(б)У видали постанову «Про роботу політосвітніх установ у районах УРСР, звільнених від німецьких окупантів», в якій наголошувалось про необхідність відновлення мережі публічних бібліотек та розгортання їх діяльності. Вже в 1944 р. поновили роботу бібліотеки Бобринецького, Знам’янського, Олександрівського, Новгородківського районів. Наприкінці 1944 р. в області діяли 54 бібліотеки (1 обласна, 1 міська, 31 районна, 21 сільська), книжковий фонд яких налічував 77 890 прим. У серпні 1945 р. виконком Кіровоградської обласної Ради народних депутатів ухвалив рішення про звільнення приміщень культосвітніх установ, котрі використовувалися не за призначенням, та заборону їх використання під зберігання зерна. Це дозволило поновити роботу багатьох сільських книгозбірень.
У березні 1947 р. Рада Міністрів УРСР у постанові «Про заходи до зміцнення районних і сільських бібліотек» окреслила шляхи подальшого розгортання їх мережі, підготовки кадрів, зміцнення матеріальної бази. Перед райвідділами культосвітньої роботи ставилося завдання збільшити мережу культосвітніх установ. Вже у 1948 р. в області діяли 83 публічні бібліотеки (з сукупним книжковим фондом 21 8311 прим.), проте з них лише 48 – у сільській місцевості. Такої кількості книгозбірень для Кіровоградщини, в якій помітно переважало сільське населення, було дуже мало. У 1952 р. для поліпшення роботи бібліотек області було запроваджено практику закріплення кураторів за районами з числа провідних працівників обласних бібліотек, на яких покладалося завдання під час виїздів в райони надавати безпосередню організаційну й методичну допомогу в організації бібліотечної роботи на належному рівні.
У 1950-х рр., із завершенням післявоєнної відбудови народного господарства, витрати на культосвітні заклади області постійно зростали: у 1954 р. на сферу культури було виділено 18 млн крб., у 1955 р. – 20 млн, у 1956 р. – 21 млн, у 1957 р. – 24,7 млн крб. Відповідно збільшувалася мережа бібліотек області, насамперед у сільській місцевості. У 1957 р. в області функціонувало 477 бібліотек (з них 397 – сільських). Вирішенню проблем, пов’язаних із загалом незадовільною матеріально-технічною базою бібліотек та організацією роботи бібліотечних установ з охоплення читанням кожної сім’ї сприяла постанова ЦК КПРС «Про стан і заходи щодо покращення бібліотечної справи в країні» (вересень 1959 р.). У тому ж 1959 р. 284 бібліотеки області перейшли на нову прогресивну форму обслуговування читачів – відкритий доступ до фондів, що сприяло кращому використанню літератури з питань науки, техніки, сільського господарства, культури тощо.
На початку 1960-х рр. мережа бібліотек області продовжувала зростати. У 1964 р. на Кіровоградщині налічувалося 676 бібліотек у сфері впливу Міністерства культури УРСР (2 обласні – для дорослих та дітей, 454 сільських, 30 районних, 45 міських, 27 для дітей, 118 при клубних установах). В області діяли також 22 громадські бібліотеки з сукупним книжковим фондом 13 400 прим. У 1965 р. відкрито 14 сільських бібліотек, у 1968 р. – ще 17. У 1969 р. до нових приміщень переведено 50 бібліотек. У 1960-х рр. 104 книгозбірні області мали почесне звання «Бібліотека відмінної роботи», ще близько 500 сільських бібліотек брали участь у змаганні за набуття цього звання.
У 1970-х рр. пріоритетна увага приділялась упорядкуванню мережі масових бібліотек: розроблялися нормативи для функціонування ЦБС, укладались єдині міжвідомчі плани бібліотечного обслуговування населення. У 1972 р. бібліотечна мережа Кіровоградської області складалась із 690 бібліотек, з них 584 – сільських; книжковий фонд становив 8,675 млн прим.; послугами бібліотек скористалися 675,5 тис. читачів; нові приміщення отримали 41 бібліотека.
Важливе місце в діяльності органів управління культурою в цей час посідала централізація бібліотечних мереж. Було розроблено перспективний план переведення протягом 1975–1980 рр. всіх державних масових бібліотек області в централізовані бібліотечні системи (ЦБС). Першими серед них стали Новоукраїнська районна ЦБС та Світловодська міська ЦБС (обидві – з 01.01.1976 р.). Наприкінці 1970-х років в області вже існували 22 ЦБС; діяли 720 бібліотек, книжковий фонд складав 9,568 млн прим.; бібліотеки відвідали 965,2 тис. читачів.
У 1980 р. централізацію державних масових бібліотек області було завершено: створено 24 ЦБС, відкрито 3 нові книгозбірні, мережа складалася з 726 бібліотек, книжковий фонд котрих становив 9,244 млн прим., бібліотечним обслуговуванням було охоплено 735,5 тис. читачів.
У 1980-х рр. зростала роль бібліотек в організації змістовного дозвілля населення, зокрема при них створювалися клуби за інтересами (у 1988 р. в області функціонували 511 таких клубів). Було створено 350 довідково-інформаційних фондів, в яких зібрано профільні довідники, інформаційні видання, енциклопедії на допомогу спеціалістам сільського господарства. Наприкінці 1980-х рр., із наростанням кризових явищ в економіці країни спостерігалось зниження основних показників роботи бібліотек області: 1988 р. – 583,1 тис. читачів, книговидача –12,564 млн; 1989 р. – 554,5 тис. читачів, книговидача – 11,6 млн прим.
Із здобуттям Україною незалежності в регіоні розпочався новий етап розбудови бібліотечної справи, пов’язаний з потребами нового суспільства, розвитком української державності, національної освіти, науки та культури. На початку 1990-х рр. в області діяли 728 публічних бібліотек, що обслуговували 533,2 тис. читачів. Книжковий фонд складав 9,918 млн прим. В умовах гострої економічної кризи в області розпочалася децентралізація бібліотечної мережі: сільські бібліотеки передавались на баланс місцевих сільських рад; бібліотекарі працювали в режимі неповної зайнятості, зі зменшенням зарплати; у центральних бібліотеках скорочувалися відділи; недостатньо коштів виділялося на комплектування бібліотечних фондів та передплату періодичних видань. У 1992 р. були децентралізовані бібліотечні системи Бобринецького, Кіровоградського, Петрівського, у 1995 р. – Олександрівського, у 1998 р. – Долинського районів.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 510 від 30 травня 1997 р. «Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні» в області проводилося впорядкування державної бібліотечної мережі відповідно до встановлених нормативів. В рамках цих заходів мережа публічних книгозбірень скоротилася і на кінець 1990-х рр. їх налічувалось 599 (у т. ч. 7 поліфункціональних закладів). Найбільші втрати бібліотек зафіксовано в Олександрійському (16 закладів), Добровеличківському (12), Світловодському (10), Знам’янському (9), Олександрівському (9) районах. Загалом у 1995–1999 рр. в області припинили діяльність 104 бібліотечні заклади, кількість читачів зменшилась на 88,3 тис. осіб, бібліотечні фонди – на 2,428 млн прим., зокрема за рахунок вивільнення від застарілих, неактуальних, зношених видань.
У 2000-х рр. процес децентралізації бібліотек та скорочення їх кількості продовжувався, але його темп уповільнився. У 2003 р. децентралізацію завершено в Новоукраїнському і Голованівському, у 2004 р. – в Добровеличківському, Новомиргородському, у 2005 р. – в Маловисківському районах. Станом на 01.01 2008 р. мережа публічних бібліотек області нараховувала 588 книгозбірень з сукупним фондом в 7,684 млн прим., обслужено 439,5 тис. користувачів, яким видано 8,737 млн прим. видань.
Початок 21 ст. став для публічних бібліотек області періодом активних змін, трансформацій, нових підходів до визначення своїх основних функцій, розширенням кола партнерських зв’язків. Стратегічним напрямом роботи бібліотек стала оптимізація вибору пріоритетів, визначених нормативно-правовими актами загальнодержавного і регіонального рівнів: Указом Президента України від 22.03.2000 р. № 490/2000 «Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України»; низкою розпоряджень голови ОДА – «Про затвердження Програми збереження бібліотечних та архівних документів Кіровоградської області на 2000–2005 рр.» від 15.02 2000 р. № 91-р; «Про організацію у публічних бібліотеках збору, зберігання та надання у користування інформації з питань діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування» від 12.07. 2002 р. № 258-р/70-гр; «Про затвердження Програми поповнення бібліотечних фондів бібліотек Кіровоградської області на період до 2005 р.» від 30.07.2002 р. № 283-р.
З кінця 2001 р. у бібліотеках області розпочалося активне впровадження новітніх інформаційних технологій. Перші 4 інформаційно-ресурсні центри (далі – ІРЦ) з безкоштовним доступом до Інтернету відкрито в центральних бібліотеках міст Олександрії, Світловодська, Знам’янки та в Новоукраїнському районі в рамках проекту «Мережа громадянської освіти», підтриманого Національним фондом демократії США. Бібліотеки отримали комп’ютерну техніку, а бібліотекарі опанували новітні технології і стали надавати користувачам сучасні послуги. Наслідком реалізації проекту, що тривав 10 років, стало відкриття в області 25 ІРЦ.
На початку 2002 р. на виконання Національної програми інформатизації було розроблено Обласна програма інформатизації галузі культури на період до 2005 р. та створено робочу групу з розроблення програми інформатизації бібліотек області.
Результатом реалізації програми в бібліотеках області стало створення автоматизованих інформаційних систем і мереж, електронних баз даних (ЕБД) з використанням бібліотечних фондів, електронних копій пам’яток культури. Отримали розвиток галузева інфраструктура інформатизації, яка включає комп’ютерні мережі провідних бібліотек області, а також сучасні інформаційні технології.
Здійснено підготовку фахівців з інформатизації бібліотечної сфери. Кожна бібліотечна установа отримала демоверсію програмного комплексу «ІРБІС», а їх працівники – певні знання щодо опису документів за допомогою цього програмного продукту, що дало можливість обмінюватися ЕБД чи окремими описами при створенні спільного краєзнавчого електронного ресур-су – Кіровоградського регіонального кооперативного каталогу (КРКК).
Надання вільного доступу до інформації через Інтернет покращила якість обслуговування користувачів, сприяла створенню сучасних баз даних краєзнавчого характеру, накопиченню електронної інформації про регіон на порталі «Кіровоградщина».
Протягом 2008–2009 рр. процес автоматизації бібліотек області значно активізувався: збільшилася кількість комп’ютерної техніки: 66 бібліотек, з них 8 сільських, отримали 128 комп’ютерів; розроблено ЕБД, власні веб-сайти, розпочато роботу зі створення єдиного КРКК. Перші 7 бібліотек області (по одній у Петрівському, Вільшанському, Голованівському, Новоукраїнському районах та в містах Кіровограді, Олександрії, Світловодську) придбали повноцінний програмний продукт ІРБІС.
У 2008 р. на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 21.02.2008 р. № 9220/1/-08 щодо участі України в міжнародному проекті «Глобальні бібліотеки» проведено соціологічне дослідження щодо стану готовності бібліотек Кіровоградській області у цьому проекті.
Результатами дослідження зафіксовано: з-посеред 591 бібліотеки області 62 мають окремі приміщення, 529 – знаходяться в пристосованих або орендованих приміщеннях. Задовільним визнано матеріально-технічний стан 136 бібліотек, стан приміщень 13 бібліотек визначений як відмінний, 74 книгозбірні мають достатньо додаткової площі для розміщення комп’ютерів. За підсумками проведеного дослідження складено картку Кіровоградської області, яка відображає зріз матеріально-технічного стану бібліотек та їх комунікаційної інфраструктури.
Від Кіровоградської області першими переможцями конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» за програмою «Бібліоміст» в рамках ініціативи «Глобальні бібліотеки» благодійного Фонду Білла і Мелінди Гейтс у 2010 р. стали Новоукраїнська ЦРБ та Олександрійська ЦМБ.
Поступово розширюється спектр інформаційних послуг і продуктів для користувачів: доступ до фактографічних баз даних з соціальних, правових питань, місцевого самоврядування, культурного життя, краєзнавства тощо; створюються центри регіональної інформації, що забезпечують доступ населення до документів місцевої влади.
У 2010 р. бібліотечне обслуговування населення області здійснювали 583 публічні бібліотеки, котрі обслуговували 411,7 тис. користувачів, книговидача становила 8,068 млн прим., книжковий фонд – 7,204 млн прим.
Важливою подією 2010 р. став перший за роки незалежності України обласний Форум бібліотекарів Кіровоградщини. Мета проведення Форуму – розширення перспектив розвитку бібліотек області, підвищення професійної майстерності бібліотечних працівників, насамперед сільських, діяльність яких спрямовано на задоволення інформаційних потреб місцевих громад. Такі форуми стали традиційними і проводяться в області кожні два роки (2010, 2012, 2015, 2016).
Робота бібліотек області спрямовувалася на виконання Законів України «Про культуру», «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (зі змінами), розпорядження голови Кіровоградської ОДА «Про затвердження плану заходів щодо розвитку бібліотечної справи у Кіровоградській області на 2010–2015 рр.» від 29.11.2009 р. № 910-р, Програми розвитку Кіровоградської області на 2011–2015 рр. «Центральний регіон – 2015». У рамках оптимізації бібліотечної мережі закрито 8 закладів. В умовах децентралізації діють 11 бібліотечних систем (у 2011 р. завершено децентралізацію Новоархангельської ЦБС). Існує тенденція щодо скорочення штатів бібліотечних працівників, переведення їх у режим неповної зайнятості.
Працівники бібліотек області шукають альтернативні джерела для поповнення фондів, співпрацюючи з бізнес-структурами, благодійними фондами тощо. Активно розвивається проектна діяльність, книгозбірнями реалізовано понад 50 проектів соціального спрямування.
Бібліотеки області регулярно брали участь у різних заходах у рамках програми «Бібліоміст»: Ярмарку бібліотечних інновацій різного рівня – національному під назвою «Сучасна бібліотека: рухаємось вперед» (книгозбірні Маловисківського, Олександрівського, Олександрійського районів, м. Кіровограда); міжрегіональному під назвою «Бібліотечні інновації для громад: створюємо майбутнє», де були представлені експозиції Кіровоградської ЦМБ, Вільшанської, Гайворонської, Новоукраїнської ЦРБ, Марфівської сільської бібліотеки Долинського району; Маловисківської РБ; у конкурсі бібліотечного відео «БібліоКінофест 2.0», де переможцями стали Світловодська і Кіровоградська міські ЦБС, Березівська сільська бібліотека-філія Олександрійської районної ЦБС та ін.
Завдяки участі у програмі «Бібліоміст», що тривала протягом 2010–2014 рр., до діючих трьох обласних Інтернет-центрів та 25 ІРЦ, що функціонують при центральних районних (міських) бібліотеках, додалися ще 76 Інтернет-центрів, з них 35 – при сільських бібліотеках Бобринецького, Голованівського, Гайворонського, Долинського, Маловисківського, Новоукраїнського, Олександрівського та Олександрійського районів.
Активна участь у різних проектах і конкурсах спричинила помітне пожвавлення бібліотечного життя в області. Популярністю користуються обласні конкурси бібліотечних інновацій «Центральна бібліотека: модернізація діяльності в контексті часу»; «Кращий за професією»; «До висот Шевченкового слова» та ін.
Станом на 01.01.2015 р. населення області обслуговують 1 198 бібліотек різних видів і форм власності, у т. ч. публічних – 576, разом із трьома обласними та 29 спеціалізованими книгозбірнями для дітей. Сільське населення області обслуговують 465 сільських бібліотек. Діють 12 ЦБС, котрі об’єднують 221 бібліотеку, 13 децентралізованих мереж, в яких налічується 352 бібліотеки. Сукупний книжковий фонд бібліотек різних видів і форм власності становить 17,046 млн прим., у т. ч. 7,551 млн прим. – у публічних бібліотеках (з них 1,081 млн примірників – в трьох обласних бібліотеках). Бібліотеки різних видів і форм власності обслуговують 601,9 тис. користувачів (у т. ч. 437,1 тис. – публічні бібліотеки, з них 67,2 тис. – обласні бібліотеки), яким видано 12,378 млн прим. (у т. ч. 8,322 млн прим. – у публічних бібліотеках, з них 1,294,4 млн – в обласних бібліотеках). Загальна кількість відвідувань публічних бібліотек становить 4,069 млн (у т. ч. 759,4 тис. припадає на обласні бібліотеки).
Комп’ютерне обладнання мають 179 публічних бібліотек, причому на три обласні припадає 31% сукупного комп’ютерного парку, а на 88 сільських книгозбірень – 19%. Доступ до Інтернету забезпечено в 137 бібліотеках (23,7% від їх загальної кількості), серед них – в 51 сільській бібліотеці (11% серед тих, що знаходяться в сільській місцевості). Послуги Wi-Fi надають бібліотеки 9 районів області. Всі центральні районні (міські) книгозбірні мають власні веб-сайти. Інші книгозбірні, що під’єднані до Інтернету, створюють та підтримують власні блоги, в яких бібліотечна тематика є провідною. Фахове програмне забезпечення «ІРБІС», необхідне для функціонування електронних каталогів, мають 14 із 25 центральних районних бібліотек, вони створюють власні електронні каталоги та з 2007 р. беруть участь у наповненні електронного Кіровоградського регіонального кооперативного каталогу. Кожний учасник КРКК вносить свою частину даних і має право на отримання даних, підготовлених партнерами по кооперації.
Бібліотеки надають послуги місцевому населенню з електронного урядування.
Лідерами бібліотечного життя Кіровоградщини, її провідними організаційно-методичними, консультативними та координаційними центрами з питань надання бібліотечно-інформаційних послуг окремим віковим категоріям користувачів, є три бібліотеки, що мають статус обласних: універсальна наукова ім. Д. І. Чижевського, для дітей ім. Т. Г. Шевченка (діє від початку 1920-х років, спершу як міська дитяча книгозбірня) і для юнацтва ім. Є. Маланюка (створена у 1978 р.).
Основну діяльність бібліотек області у 2010-х роках спрямовано на збереження мережі бібліотек, оновлення їх матеріально-технічної бази, зберігання та поповнення бібліотечних фондів, запровадження в роботу бібліотек новітніх інформаційних технологій, створення та забезпечення функціонування нових Інтернет-центрів, надання рівноправного доступу до інформації для всіх верств населення, проведення культурно-просвітницьких заходів, забезпечення безперервною освітою бібліотечних кадрів, створення соціокультурного середовища для місцевих громад регіону, підтримання та реалізацію проектів соціального спрямування.
Пріоритетом у соціокультурній діяльності бібліотек було формування та задоволення духовних потреб громадян, всебічний інформаційний і гармонійний розвиток особистості.
У бібліотеках різних видів і форм власності працюють 1 174 бібліотечних працівників (з них 150 – в обласних, 890 – у бібліотеках області, 134 – у великих книгозбірнях різного підпорядкування, що мають значні фонди навчальної та спеціалізованої літератури, а саме: Кіровоградського педагогічного університету ім. Володимира Винниченка, Центральноукраїнського (Кіровоградського) національного технічного університету, науково-технічна бібліотека Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету, комунальний заклад «Кіровоградська обласна наукова медична бібліотека»).
Бібліотека педагогічного університету заснована на початку 1920-х років (як книгозбірня Єлисаветградських вищих педкурсів, згодом педтехнікуму). З вересня 2007 р. діє в новому, спеціально збудованому комплексі, її фонд станом на 01.01.2015 р. налічує 736 559 прим., послугами користувалися 5 685 осіб, видача документів склала 530 595 прим. З 2004 р. книгозбірню очолює О. Шульга. Заступник директора М. Неумивако удостоєна почесного звання Заслуженого працівника культури України.
Бібліотека Центральноукраїнського (Кіровоградського) національного технічного університету розпочала свою діяльність з кінця 1920-х років з невеличкого пункту видачі літератури у вечірньому робітничому інституті сільськогосподарського машинобудування. Після численних реорганізацій і перейменувань навчального закладу сучасну назву набула з березня 2004 р. Станом на 01.01.2015 р. бібліотека, якою керує В. Євміна, обслуговувала 6 308 користувачів, яким видано 194 816 прим. документів, а її сукупний багатогалузевий бібліотечний фонд налічував понад 400 тис. прим. документів кількома мовами.
Науково-технічна бібліотека Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету створена у 1951 р. як відокремлений підрозділ Кіровоградського вищого військового училища льотчиків. Назва і ВНЗ і його бібліотеки не раз змінювались. У 1986 р. книгозбірня була визнана кращою в СРСР серед НТБ авіаційної галузі. З 1970-х років бібліотеку очолювали кваліфіковані спеціалісти А. Чупріна, І. Єрмакова, Н. Ковальова, з 2012 р. нею керує к. п. н. Л. Афанасьєва. Бібліотечний фонд є багатогалузевим, налічується 300 тис. прим. документів, здебільшого науково-технічного змісту, міжнародних і національних авіаційних структур. Щороку НТБ обслуговує пересічно 9 000 користувачів, яким видається близько 480 тис. прим. документів.
В області діють бібліотеки і при всіх інших навчальних закладах – школах, гімназіях, коледжах, училищах, інститутах тощо, зокрема книгозбірні Комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. Василя Сухомлинського», Олександрійського фахового коледжу культури і мистецтв, Кіровоградського комерційного технікуму (електронна, з читальним залом) та ін. У 2015 р. бібліотечно-інформаційним обслуговуванням було охоплено 83% дітей, які відвідують дитячі садки та навчаються в школах Кіровоградщини. Діють й інші спеціалізовані бібліотеки, зокрема сільськогосподарські (Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції, при шести технікумах – у Кропивницькому (два), Бобринці, Компаніївці, Олександрії, Новомиргороді).
У 1945 р. було створено обласну наукову медичну бібліотеку (ОНМБ). Її перший директор – О. Гуменюк (на цій посаді працювала до 1974 р.). У 1955 р. книгозбірня отримала власне приміщення. Значними є здобутки ОНМБ за часів наступного керівника В. Дримченко, заслуженого працівника культури УРСР (очолювала колектив книгозбірні у 1974–1995 рр.). За активною участю ОНМБ у 1976 р. здійснено централізацію системи медичних бібліотек області (налічувалось 40 філій, на допомогу їм було сформовано 57 груп науково-медичної інформації), а також створено базу для формування профільного єдиного довідково-інформаційного фонду. З 1996 р. ОНМБ очолює В. Новосад.
Станом на 01.01.2015 р. Комунальний заклад «Кіровоградська обласна медична бібліотека» мала фонд у кількості 178 560 прим. документів, обслуговувала 11 469 користувачів, яким видано 215 298 документів. До мережі медичних бібліотек області входять 36 бібліотек, серед них: ОНМБ, 33 книгозбірні при лікувально-профілактичних закладах, 2 бібліотеки вищих медичних навчальних закладів I–II рівня акредитації (Кіровоградського базового медичного коледжу ім. Є. Мухіна і Олександрійського вищого медичного училища).
Вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи в Кіровоградській області здійснили: Ж. Городецька, директор Олександрійської МЦБС з 1982 р., кавалер ордену «Знак пошани», ордену княгині Ольги Ш ступеня; З. Грицай, завідувач бібліотекою-філією № 15 с. Мощене Гайворонського району у 1977–1989 рр., заслужений працівник культури України; Г. Дробен, директор Гайворонської ЦБС у 1963–1997 рр., нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За трудову відзнаку»; Н. Могильна, завідувач Пантазіївською бібліотекою-філією Знам’янського району у 1953–1997 рр., нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, заслужений працівник культури України; Н. Полоз, завідувач Диківською бібліотекою-філією Знам’янського району, заслужений працівник культури України, працює з 1978 р.; К. Сокуренко, директор Світловодської районної бібліотеки з 1988 р., заслужений працівник культури України та багато інших висококваліфікованих спеціалістів.
Бібліотечна справа регіону, його історія, здобутки, кращий досвід, проблеми і шляхи їх розв’язання висвітлюються у збірнику статей «Бібліотечна орбіта Кіровоградщини», який з 2006 р. видає ОУНБ ім. Д. І. Чижевського.
Люта О. Перша народна бібліотека-читальня м. Єлисаветграда / О. Люта // Бібліотечний вісник. – 1999. – № 5. – С. 37–41;